Ніколи не згине та мова, яка огорнута
дбайливим ставленням своїх носіїв і яка
представлена в інформаційному просторі
грунтовними науковими описами
П. Гриценко

Щороку 21 лютого Україна, разом зі світовою спільнотою, відзначає Міжнародний день рідної мови.
Історія цього свята пов’язана з доволі драматичними подіями. Саме 21 лютого 1952 року була жорстоко розстріляна демонстрація захисників бенгальської мови в азійській країні Бангладеш, які вимагали визнання мови банго як державної. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Бангладешу) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників, полеглих за рідну мову.
На пропозицію цієї держави у жовтні 1999 року на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було встановлено відзначення Міжнародного дня рідної мови. Саме ця організація постановила: «щорічно, в усьому світі, в усіх країнах, – великих і малих, – в один і той же день, 21 лютого, починаючи з 2000 року, проходять свята рідної мови». Головне завдання свята – привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми збереження всього розмаїття мов і культур світу. Вперше Міжнародний день рідної мови святкували 21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.
В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року з метою зміцнення державотворчої функції української мови, а також для сприяння вільному розвиткові мов національних меншин. Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.
У Гречаноподівській сільській бібліотеці 21 лютого 2018 року до Дня рідної мови оформлено книжкову виставку «Мови чарівної голос»